Громадські приймальні

Ватутіне

Адреса:  20250 м. Ватутіне, Соборна площа 1, офіс 13
Телефон для попереднього запису
067-665-19-50,
063-15-16-895
Дні прийому:  понеділок та середа з 9-00 до 13-00

Жашків

Адреса:  19200, м. Жашків,
вул. Віктора Лисака, 6
Телефон для попереднього запису
096-819-99-17,
(04747) 6-18-43
Дні прийому:  понеділок та четвер з 9-00 до 13-00

Звенигородка

Адреса:  20200, м.Звенигородка, Проспект Шевченка, 63/3
Телефон для попереднього запису
096-165-16-92,
(04740) 2-43-09
Дні прийому:  понеділок та середа з 9-00 до 13-00

Лисянка

Адреса:  19300, смт. Лисянка, Площа Миру, 27
Телефон для попереднього запису:  (04749) 6-19-36
Дні прийому:  понеділок та четвер з 9-00 до 13-00

Маньківка

Адреса:  20100, смт. Маньківка, Маньківська селищна рада, вул.Шевченка, 9 каб. №10
Телефон для попереднього запису:  (04748) 6-16-46
Дні прийому:  вівторок та четвер з 9-00 до 13-00

Тальне

Адреса:  20400, м. Тальне,
вул. Гагаріна, 38
Телефон для попереднього запису:  (04731) 3-26-52
Дні прийому:  вівторок та четвер з 9-00 до 13-00

Хто відповість за Держбюджет та податкову реформу?

Народний депутат України Валентин Ничипоренко розповів, чому не голосував за Закон про Державний бюджет на 2016 рік та зміни до Податкового кодексу 

У 2016 рік Україна вступила з прийнятим Законом про Державний бюджет. Але от приймався він, на жаль, вже традиційно поспіхом та вночі, і знову депутати тиснули кнопки всліпу, адже часу і можливості ознайомитися з текстом просто не було. Уряд, як і минулого року, знову вдався до відвертого шантажу парламенту страшилками про те, що у разі неприйняття Держбюджету до кінця 2015 року грошей від МВФ Україна не отримає. Тож «бюджетна ніч» вже не вперше відбувалась в українському парламенті, але була з особливостями – вдень перед цим Рада так само поспіхом ухвалила урядову податкову реформу, прийнявши Закон про внесення змін до Податкового кодексу.
 

Зауважу, що в українському законодавстві чітко вказано – податкові зміни не можуть вступати в силу раніше, ніж через півроку після їх прийняття. Але Закон про зміни до Податкового кодексу, прийнятий 24 грудня, набув чинності вже 1 січня. Передбачені зміни для підприємців-спрощенців. Зокрема, для платників єдиного податку III групи річний обсяг доходу зменшено з 20 млн. грн до 5 млн. грн., і збільшено ставку єдиного податку з 2 до 3% (для платників ПДВ), з 4 до 5% (для неплатників ПДВ). Тобто, можемо констатувати, що для малого та середнього бізнесу умови погіршилися.

Але найбільш резонансною зміною стала відміна спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських виробників. Нагадаю, що ще під час розробки проекту товаровиробники, в тому числі і нашого округу, їздили в Київ на мітинги протесту. До того ж, мене обурює те, що великим зернотрейдерам надали право на бюджетне відшкодування ПДВ, а товаровиробників, які працюють на землі і вирощують зерно, фактично позбавили можливості вчасно і в повному обсязі отримувати відшкодування ПДВ. Усі ці норми – справжня катастрофа для аграріїв, на яких тримається наша економіка. Крім того, податкові нововведення позбавлять орендарів землі можливості допомагати соціальній сфері своїх населених пунктів, а сьогодні кожне село в значній мірі залежить від такої підтримки. Наслідки нової податкової політики для сільського господарства країни важко передбачити, але, безперечно, це суттєво погіршить становище сільгоспвиробників.

Вважаю такі зміни непродуманими, тому проголосував проти даного закону. Захист товаровиробників – моя чітка позиція, якої я завжди дотримуюсь. За податкову реформу проголосував 251 депутат, з них 95 голосів від фракції БПП,  74 – від Народного фронту, 20 голосів від Опозиційного блоку, 13 голосів – від Самопомочі. Хочу підкреслити, що проти податкової реформи виступили лише 25 народних депутатів з різних фракцій, переважна більшість яких – депутати-мажоритарники, які добре знають негативні наслідки податкових нововведень для сільських аграріїв. 

Отже, текст Держбюджету-2016, який і перед цим був поверхово розроблений урядом, довелось одразу оперативно переробляти, щоб врахувати нові податкові зміни. В результаті до пізньої ночі Комітет працював над проектом, і вже під ранок 25 грудня відбулося голосування за основний фінансовий документ країни. 

Текстів обох документів ніхто не бачив аж до їх підписання 31 грудня. Я
к  можна голосувати за те, чого не бачиш? Чи нормальною є така ситуація? Однозначно, ні. Цікаво, що коли на одному з телеканалів у інтерв’ю з Міністром фінансів Наталею Яресько журналіст запитав у неї, як вона ставиться до прийняття Держбюджету вночі, Міністр відповіла, що хоча їй це дивно, але «бюджетні ночі» вже є усталеною практикою України. Прикро, що в уряді вважають нормою таке знущання над бюджетним процесом. 

Необхідні для прийняття голоси Закон про Держбюджет під час нічного голосування отримав, зокрема, завдяки фракціям БПП (112 голосів «за»), Народного фронту (80 голосів «за»), і навіть Радикальної партії Ляшка (16 «за»), лідер якої позиціонує себе як захисник інтересів простих людей, але чомусь підтримав антисоціальний закон. 


Хочу наголосити, що я не голосував за цей антисоціальний Держбюджет, адже завжди голосую так, як краще для виборців. Загалом, не вважаю доцільним такий поспіх з  прийняттям Держбюджету-2016. Нічого би не сталося з країною, якби Верховна Рада дочекалась нормальної підготовки проекту та прийняла його навіть після Нового року, вдень, публічно та детально розглянувши усі суперечливі питання бюджету. 

У Державному бюджеті на 2016 рік є багато критичних позицій. Зовсім проігноровані соціальні норми, адже вони не враховують економічне становище країни, знецінення гривні. Чи пробували депутати та урядовці прожити на закладений ними у бюджеті прожитковий мінімум 1330 - 1496грн на місяць, чи на мінімальну зарплату 13781550 грн на місяць, пенсію 1074 – 1208 грн? При цьому залишилось оподаткування пенсій певного розміру, обмеження пенсій працюючим пенсіонерам, військовий збір (який раніше планувалось ввести лише на минулий рік), обмеження соціальних виплат. 113 мільярдів гривень виділяється на оборону, але при цьому майже вдвоє порівняно з минулим роком збільшені видатки на діяльність АпаратуВерховної Ради. 

А що ж з місцевими бюджетами? На словах декларуючи курс на децентралізацію, влада позбавила місцеві бюджети великої частки фінансування, зокрема, медицини та освіти. Загалом недофінансування місцевих бюджетів за освітньою субвенцією становить 3,1 млрд. грн, за медичною – 7,5 млрд. грн. За рахунок субвенції фінансуватимуться лише заклади з первинної медичної допомоги. Головні лікарі б
ють на сполох - заплановано передати фінансування лікарень широкого профілю, пологових будинків, більшості медичних закладів на обласний рівень. Звісно, це призведе до погіршення якості та доступності надання людям медичних послуг.

Крім того, до бюджетів міст обласного значення та Києва передадуть видатки на підготовку фахівців та робітничих кадрів у професійно-технічних закладах державної форми власності, що означатиме додаткове навантаження на місцеві бюджети у сумі 5,8 млрд. грн. З державної до комунальної форми власності планується передати 427 закладів, з яких 330 - на міській рівень, 97 - на обласний. Фінансування цих установ буде здійснюватися на умовах співфінансування: 50% - за рахунок коштів субвенції з державного бюджету (2 млрд. грн), 50% - з власних коштів місцевих бюджетів. Додаткове навантаження на місцеві бюджети становитиме 2 млрд. грн, з яких 1,6 млрд. грн - на міські бюджети. 

А ще з держбюджету місцевим бюджетам Черкащини не будуть виділятися кошти для фінансування виплат для допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам; на надання пільг з послуг зв'язку, пільг та компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян; на підготовку робітничих кадрів і т.д. І невідомо, де місцеві бюджети будуть брати на все це кошти, які раніше отримували з держбюджету. Адже немає ніякої реальної децентралізації.

Вже не вперше скажу: для покращення наповнення місцевих бюджетів варто було би прийняти закон про те, щоб підприємства сплачували податки за місцем, де вони працюють, а не за місцем їх реєстрації. Наприклад, у нас на окрузі є багато таких підприємств, на яких працюють жителі округу, але досить великі податки сплачуються не в місцеві бюджети, а у Київ, де зареєстровані такі підприємства. Але для ухвалення змін потрібна політична воля більшості. 

Хто ж має відповідати за те, що у Верховній Раді приймаються такі закони, які знищують сільське господарство, приймаються бюджети, які знищують село і малі міста? Якщо уважно розглянути результати голосування, то можна побачити, що майже у всіх фракціях не було одностайності у голосуванні – хтось підтримав закони, хтось ні. Тому в даному випадку варто враховувати не лише фракційну приналежність, а голосування конкретних депутатів. 

Чому депутат, який обирався від сільських регіонів, малих міст голосував не так, як того вимагають його громади? Безумовно, винен сам депутат. Але ні для кого не секрет, що часто такі депутати просто скуповували голоси виборців. Тож я вважаю, що у прийнятті антисоціальних законів винні і ті люди, які продавали свої голоси. Тому таким виборцям уже нічого вимагати від свого депутата - він уже розрахувався за  голоси, і тепер робить те, що сам вважає за потрібне. Я знаю такі округи, я знаю таких депутатів, та й ви, шановні виборці, про це знаєте. Тому на майбутнє думайте, коли ідете на виборчі дільниці: якщо кандидат пропонує гроші за ваш голос, ви однозначно не повинні голосувати за цю людину. Обирайте відповідальну Верховну Раду, яка вчасно і виважено зможе прийняти справді реформаторські податкові закони і бюджет розвитку, а не бюджет зубожіння. 

Валентин Ничипоренко, народний депутат України

Повернення до списку